Проаналізовано національну ідентичність, визначено її зміст і розкрито структурно-функціональну роль у націєтворчому процесі в широкому контексті політичних, економічних і соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Обгрунтовано, що глобалізація як якісно новий етап природно-історичного розвитку людства послаблює національні структури на різних рівнях їх вияву: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій і явищ учасниками глобального суспільства. Зазначено, що національна ідентичність за умов глобалізації стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Доведено, що національне як альтернатива глобалізації проявляється в множинній, гібридній та одночасно фрагментованій ідентифікації індивідом себе з національно-культурними світами, які межують і взаємодіють між собою. У контексті становлення глобального комунікативного простору, процесів глобальної міграції та маргіналізації розглянуто ідентифікаційні практики, окреслено перспекиви національних держав і національного суверенітету за умов глобалізаційних трансформацій, досліджено формування транснаціональних (наднаціональних) ідентичностей. Визначено чинники та механізми формування і трансформації української національної ідентичності у глобалізованому світі, з'ясовано детермінанти оптимізації процесів націєтворення, а також проаналізовано ідентифікаційні практики в культуротворчому просторі української діаспори. Сформульовано й аргументовано положення щодо необхідності для України розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження реклами як соціального феномена, розглянуто історико-філософську рефлексію реклами в контексті суспільних трансформацій, проаналізовано підходи до вивчення рекламної діяльності, стан дослідження реклами як соціального феномена. Розглянуто вплив реклами на соціальні трансформації в умовах техно-інформаційної детермінації цивілізаційного розвитку, їх особливості та закономірності в загальноцивілізаційному процесі. Констатовано, що в цивілізаційному сенсі реклама є сутнісною характеристикою епохи глобалізації. На основі соціально-філософського аналізу рекламної діяльності виявлено її соціальні смисли та особливості їх прояву в інформаційному суспільстві, виокремлено та обґрунтовано структуру рекламного впливу на споживачів. Досліджено рекламу в контексті віртуалізації соціуму та визначено віртуалізацію як процес переходу людини з однієї реальності в іншу (віртуальну), що спричинено поширенням нових технологій в інформаційному суспільстві. З’ясовано специфіку та механізми рекламного впливу на споживачів, її соціальні смисли та особливості прояву в інформаційному суспільстві. Розглянуто рекламу в умовах суспільних трансформаційних процесів як чинника модернізації українського суспільства та способу репрезентації соціокультурних цінностей у сучасному інформаційному середовищі. Взаємодіючи із соціумом, реклама репрезентує його соціокультурні цінності, формотворчо впливає на процеси національної ідентифікації, збереження й оновлення національних традицій, соціалізацію і самореалізацію людини.^UThe dissertation establishes the theoretical and methodological foundations for the investigation of advertising as a social phenomenon. It examines the historical and philosophical reflection of advertising in the context of societal transformations, analyzes approaches to the study of advertising activities, and assesses the current state of research on advertising as a social phenomenon. The study explores the impact of advertising on social transformations amidst the techno-informational determinants of civilization development, elucidating their peculiarities and patterns within the overarching civilizational process.It is noted that in a civilizational sense, advertising constitutes an intrinsic characteristic of the era of globalization. Through a social and philosophical analysis of advertising activities, the dissertation identifies the social meanings of advertising and their manifestations in an information society. It delineates and substantiates the structure of advertising influence on consumers. The research delves into advertising within the context of societal virtualization, defining virtualization as the process of individuals transitioning from one reality to another (virtual) due to the proliferation of new technologies in an information society.The dissertation clarifies the specificity and mechanisms of advertising influence on consumers, as well as its social meanings and manifestations in an information society. It examines advertising within the conditions of societal transformational processes as a factor in the modernization of Ukrainian society and a means of representing socio-cultural values in the contemporary informational environment. In its interaction with society, advertising represents its socio-cultural values, exerting a formative influence on processes of national identification, the preservation and renewal of national traditions, and the socialization and self-realization of individuals.

У дисертаційній роботі здійснено соціально-філософський аналіз соціальної самоорганізації в умовах глобалізації. Розглянуто низку найпоширеніших визначень самоорганізації та констатовано, що спільним для усіх дефініцій є поняття порядку (впорядкування). Завдяки загальнонауковому методу – системному підходу – досліджено складні процеси соціальної самоорганізації – нову парадигму, спираючись на принципи самої нової парадигми, зокрема емержентності (цілісності), взаємозалежності, доповнюваності, людиномірності. Проаналізовано глобальні умови та встановлено, що існує низка глобальних екологічних, економічних, соціальних і політичних проблем, в основі яких криза уявлень та відсутність теоретичного випередження практики. Встановлено необхідність самоорганізації як синергійної співпраці світової спільноти задля узгодженої відповіді на загрози та виклики сучасності. Здійснено порівняльний аналіз соціальної самоорганізації як спонтанного та цілеспрямованого соціального порядку. За основу аналізу взято ідею спонтанного порядку Фрідріха-Августа фон Гаєка, яку він використав для формулювання теорії ринку. Обґрунтовано, що теорія ринку, здатного до саморегуляції, заснована на припущенні, що основною цінністю людини є грошова вигода. Внаслідок цього людина розумна редукується до людини економічної та закріплюється імператив конкуренції. Це репрезентує елементи соціал-дарвінізму та свідчить про відсутність людиномірності у тлумаченні соціальної самоорганізації як спонтанного порядку, що виявляється недостатнім для подолання глобальних викликів сучасності. Запропоновано вихід з цієї ситуації, що полягає в доповненні концепту самоорганізації як спонтанного порядку специфічно людським – людиномірністю – здатністю людини бути причиною змін у бутті, тобто бути суб’єктом, що спроможний до усвідомлених, цілеспрямованих та керованих дій, як локально, так і глобально. Зазначено, що таке розуміння самоорганізації дозволить сформулювати гуманні загальнолюдські цінності та цілі, які можуть стати універсальними солідаризуючими принципами для конструктивних відповідей людства на глобальні виклики сучасності, що створить нові можливості для подолання кризи уявлень та теоретичного випередження практики.Констатовано необхідність глибинних структурних трансформацій різноманітних інституцій українського суспільства, зміни самої логіки й принципів здійснення місцевого самоврядування, зокрема необхідність розгляду місцевого самоврядування на базі нової світоглядної парадигми – соціальної самоорганізації. Доведено, що завдяки об’єднанню громадян у солідарну локальну спільноту, що здатна бути суб’єктом соціальної дії, діяти узгоджено як єдине ціле, можливо досягнути автономності управління – самоуправління, або ж самоврядування на місцевому рівні, що постає як самоорганізований спосіб буття. Обґрунтовано необхідність суттєвого підвищення громадянських компетенцій за допомогою освіти та шляхом переоцінки наявних цінностей громадян самими громадянами, а також формулювання солідаризуючої національної мети. На основі цього уможливлюється зміна концептуальних акцентів з адаптивних та відтворюючих стереотипів поведінки на перетворюючі та інноваційні способи мислення й діяльності. Соціальна самоорганізація як нова наукова парадигма та спосіб суспільного буття постає теоретичним підґрунтям цього процесу.^UThis dissertation provides a socio-philosophical analysis of social self-organisation in the context of globalisation. A number of the most common definitions of self-organisation were considered and it was stated that the concept of order is common to all definitions. Using a general scientific method – the systematic approach – it was studied the complex processes of social self-organisation – a new paradigm, based on the principles of the new paradigm itself, in particular, emergence (integrity), interdependence, complementarity, and human dimensionality. The global environment was analysed and it was established that there are a number of global environmental, economic, social and political problems, which are based on the crisis of perception and the lack of theoretical advancement of practice. The need for self-organisation as a synergistic cooperation of the world community for a coordinated response to the threats and challenges of our time was established.A comparative analysis of social self-organisation as a spontaneous and purposeful social order was carried out. The analysis was based on the Friedrich-August von Hayek’s idea of spontaneous order, which he used to formulate the market theory. It was substantiated that the theory of a self-regulating market is based on the assumption that the main value of a person is monetary gain. As a result, a homo sapiens is reduced to a homo oeconomicus and the imperative of competition is established. This represents elements of social Darwinism and indicates the lack of human dimensionality in the interpretation of social self-organisation as a spontaneous order, which is insufficient to overcome the global challenges of our time. A way out of this situation was proposed, which consists in supplementing the concept of self-organisation as a spontaneous order with a specifically human one – human dimensionality – the ability of a person to be the cause of changes in existence, that is, to be a subject capable of conscious, purposeful and controlled actions, both locally and globally. It was noted that such an understanding of self-organisation will allow formulating humane universal values and goals that can become universal solidarizing principles for constructive responses of humanity to the global challenges of our time, which will create new opportunities for overcoming the crisis of perception and theoretical advancement of practice.The need for profound structural transformations of various institutions of Ukrainian society and changes in the very logic and principles of local self-government were stated. In particular, the need to consider local self-government on the basis of a new worldview paradigm – social self-organisation. It was proved that through the unification of citizens into a solidarity local community, which is able to be a subject of social action, to act in a coordinated manner as a whole, it is possible to achieve autonomy of management – self-government at the local level, which appears as a self-organised way of being. The need for a significant increase in civic competences through education and by reassessing the existing values of citizens by citizens themselves, as well as formulating a solidarizing national goal were substantiated. On this basis, it is possible to change the conceptual emphasis from adaptive and reproductive behavioural stereotypes to transformative and innovative ways of thinking and acting. Social self-organisation as a new scientific paradigm and a way of social existence becomes the theoretical basis for this process.